- здобутий
- —————————————————————————————здобу́тийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
здобутий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до здобути. || здобу/то, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
здобутий — [здоубу/тией] м. (на) тому / т ім, мн. т і … Орфоепічний словник української мови
аерофотографія — ї, ж. Фотознімок, здобутий аерофотозніманням … Український тлумачний словник
бойовий — а/, е/. 1) Пов язаний з виконанням воєнних операцій, веденням бою. || Признач. для бою. || Здобутий у боях. •• Бойова/ триво/га сигнал про початок воєнних операцій. Бойове/ хре/щення перша участь у бою. 2) Готовий до боротьби. || Дуже енергійний … Український тлумачний словник
горьований — а, е. Сповнений горя, біди; гіркий. || Здобутий тяжкою працею; вистражданий. || Який горював або горює … Український тлумачний словник
грабований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до грабувати. || у знач. прикм. Здобутий грабежем. || у знач. ім. грабо/ване, ного, с. Те, що здобуте грабежем … Український тлумачний словник
електролітичний — а, е, хім. Прикм. до електроліз. Електролітичний метод. || Зробл., здобутий шляхом електролізу. Електролітична мідь. || Признач. для проведення електролізу … Український тлумачний словник
згорьований — а, е. 1) Який зазнав багато горя, страждань. || Який має на собі відбиток пережитого горя, страждання. || Який виражає горе, страждання; скорботний. 2) Зароблений, здобутий тяжкою працею … Український тлумачний словник
политий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до полити 1), 4). || поли/то, безос. присудк. сл. •• Поли/тий кро/в ю і по/том а) який зазнав багато горя, страждань; згорьований (у 1 знач.); б) важко оброблений, здобутий і т. ін. ким небудь … Український тлумачний словник
труджений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до трудити 1); натруджений (у 1 знач.). 2) у знач. прикм. Здобутий працею; трудовий. Труджені гроші. || Сповнений праці … Український тлумачний словник